Мені сьогодні знову снився сон, Що я стою посеред поля квітів, І квіти горнуться так ніжно до долонь, І щось на вушко шепче мені вітер, А соловейко піснею бере мене в полон... А ще,чомусь,мені приснився ти, що обіймав мене і цілував у губи. То може через те що серце ще болить, А може ще не можу я тебе забути, А може просто так... Або згадалась мить... Та зараз не про це,а про мій сон, Так от, ти обіймав мене і цілував у губи, І вже не квіти моїх торкалися долонь, А твої лагідні і сильні руки, І вже не соловей а ти узяв мене в полон... І усмішка з мого не сходила лиця, Бо ж ми були щасливі наче діти. І десь за річкою звучав акордеон, І здалося що час нам зупинити... А я проскинулась... Як жаль щ́о це всього лиш сон... © sings_ruinies
ID: 644859 ТИП: ПоезіяСТИЛЬОВІ ЖАНРИ: ЛіричнийВИД ТВОРУ: ВіршТЕМАТИКА: Філософська лірика дата надходження: 18.02.2016 09:31:25 © дата внесення змiн: 01.02.2021 10:37:52 автор: sings_ruinies
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie