Мені сьогодні знову снився сон,
Що я стою посеред поля квітів,
І квіти горнуться так ніжно до долонь,
І щось на вушко шепче мені вітер,
А соловейко піснею бере мене в полон...
А ще,чомусь,мені приснився ти,
що обіймав мене і цілував у губи.
То може через те що серце ще болить,
А може ще не можу я тебе забути,
А може просто так... Або згадалась мить...
Та зараз не про це,а про мій сон,
Так от, ти обіймав мене і цілував у губи,
І вже не квіти моїх торкалися долонь,
А твої лагідні і сильні руки,
І вже не соловей а ти узяв мене в полон...
І усмішка з мого не сходила лиця,
Бо ж ми були щасливі наче діти.
І десь за річкою звучав акордеон,
І здалося що час нам зупинити...
А я проскинулась... Як жаль щ́о це всього
лиш сон...
© sings_ruinies
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644859
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.02.2016
автор: sings_ruinies