На селі
Гарно, браття, на селі,
Ой, далеко тій столиці.
Борщ парує на столі,
Мов голубки, молодиці.
Глянеш потай на таку,
Після сала чи сметани,
Кінь буянить в козаку,
В душі гоцають шайтани…
А бува до гаю йдеш
Й стрінеш в лузі чарівницю…
Хто повірить, що минеш,
Як кругом пахкі копиці?
Ну, й дурман у квітнику
Біля кралі, мов богині,
Мисль гарцює, мов скакун,
На уквітчаній перині.
Чи рибалиш в озерці -
Поруч плаває красуня,
Напинаються штанці,
Пахне сіном в темній клуні…
Як чарує влітку ніч,
Соловейком все співає,
Під сіяння сотень свіч
Хлопець дівчину кохає…
Усе ж добре на селі,
Мелькне в роті кусень сала,
Томна пані на кулі,
А тобі все мало, мало…
Ні, у вас цього катма -
Буття збочене і сіре.
Від турбот їде кучма,
Й до кохання нема віри.
25 грудня 2015 року
