Вільям Шекспір
СОНЕТ 8
Сам – музикант, чому ж тобі так сумно,
Як чуєш ніжні мелодійні звуки?
Чом неприємне любиш ти безумно
І з радістю приймаєш долі муки?
Якщо налагоджених звуків хори
Своїм акордом слух твій ображають,
То це безшлюбності твоїй докори
Вони невинно й м’яко посилають.
Глянь, струни – чоловік ніби й дружина,
Торкни і гармонійно зазвучать
Сім’єю: батько, матір і дитина.
Їх пісня – це мелодія без слів,
Та не відтворить пісні самотина,
Бо тут потрібно кілька голосів.
19.09.2010 р.
