Чому у нас такий менталітет:
Рве душу нам достаток у сусіда,
Хоч щиро співчуваємо у бідах,
Коли про них читаємо з газет?..
Ось зараз, у країні нашій жах -
Іде війна і ціни мов сказились,
А ми, з дурної усієї сили,
Біля прилавків ледь не на ножах.
Гребемо макарони, крупи, цукор,
Олію, скільки змога є нести...,
Мов подуріли (Господи прости...),
Забувши вже про рани і про муки...
В Японії страшний був землетрус,
Їм бракувало і води, і їжі,
Та не гребли вони продукти свіжі,
А, навпаки, геть бігли від спокус.
Японці купували дуже мало,
Не через надлишок чи брак грошей,
Бо розуміли хтось бідує ще,
Переживали, щоб комусь ще стало...
О, мій народе, ти таким не був,
Завжди в біді ділився ти останнім,
Хоч сам не у найкращому був стані...
Що ж сталося?.. Коли відбувся зсув?..
та одного Голодомору на генетичному рівні на три покоління вперед стане, а Друга світова, а роки дефіциту... сумно й гірко все це... і де взяти сил опиратися свідомості натовпу?...
Патара відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Українці горда нація, чому ж в таких випадках ми забуваємо про гордість???
