С. Есенин. "Алый мрак в небесной черни…" (Переклад на українську мову)
Морок в небі непокірно
Полум'ям накреслив грань.
До твоєї йду вечірні,
Степ, безкрая глухомань.
Ой важка сум́а у мене,
Та в очах завжди блакить.
Нам, я знаю, земле-нене,
Випало ріднею жить.
Розійшлись ми вшир і в далі
Під лаз́уровим крилом.
Але скличе нас з скрижалі
Псалтиря зорі псалом.
І знайд́ем серед стернини
Істину сохи хреста.
Світлом книга голубина
Зросить спраглії уста.
Текст оригіналу:
Гарно!!! 
