Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Юля Фінковська: Квітень і ти (есе на вічну пам’ять і про вічну пам’ять) - ВІРШ
logo
Юля Фінковська: Квітень і ти (есе на вічну пам’ять і про вічну пам’ять) - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії
Бібліотека
України| Поети
Кл. Поезії| Інші поет.
сайти, канали| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 20
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

Квітень і ти (есе на вічну пам’ять і про вічну пам’ять)

Прикріплений файл: james_horner_-_remember_me_performed_by_josh_groban_tanja_tzarovska_(zaycev.net).mp3 







Квітень. Квіти. Віти. Ти…
      Навесні особливо гостро хочеться жити. Неважливо, чи хотілося тобі цього раніше, але з’являється страх не встигнути цього зробити. Це відчуття настільки загострюється, що аж поколює в грудях, коли з’являється навіть найменший шанс жити не настільки повно і безапеляційно. 
     Для когось розкіш – нове авто до колекції. 
     Для когось розкіш – просто вдихнути на повні груди.
Комусь вмирати не страшно, комусь навіть хочеться. 
А як воно, свідомо доживати останні дні? Вдягати маску, мовляв, гляньте, мені краще, літо, ще по гриби восени підемо… а самому знати, що гриби вже виростуть з того дощу, який литимуть по тобі, за тобою. А як воно, сприймати кожен напад їдкого кашлю за останній? Боятися не смерті, а того, що цей клятий кашель не дасть тобі всміхнутися востаннє їм, таким рідним і наляканим. Як воно? Лишатися наодинці і не плакати, або ж плакати, та так, аби не впіймали на цьому, бо тоді стане страшно, а лякати найрідніших – ото найбільший твій страх. Вкладати стільки ніжності в такі звичні слова, дотики, погляди, аби не видати свого прощання, але щоб лишити якомога більше спогадів, які вони точно згадають.
Як? Говорити про погоду, думаючи винятково про небо, говорити про політику, думаючи про Небесний суд, говорити про майбутнє, живучи тільки теперішнім. Як?
     Всі найважливіші слова-погляди-дотики, котрі ти залишаєш зараз, всі вони зрозуміють вже потім, вже п і с л я  т о г о…
Люди, незалежно від їх статусу, віку, статевої та релігійної ознаки, люблять або гроші,  або можливості, котрі вони дають. Це правильно, це логічно і розсудливо, раціонально, тверезо, по-дорослому, тощо. Але що з того запам’ятовують наприкінці всього, в кінці кінця?  Я, наприклад, запам’ятала його усмішку… Усмішку людини, котрої вже через 7 годин не стане.
Я запам’ятала, що його усмішка (завжди тепла і домашня!) не була ще ніколи т а к о ю  ніжною і справжньою, як тоді. Його «добраніч» того вечора було таким наповненим, що більше не треба було жодних слів, аби описати всю його любов до мене, його завжди маленької, капризної онуки.
Хіба ж це означає, що він не робив мені дорогих подарунків, не купував солодощів і не водив на атракціони? Ні. Все це було. Навіть надмір всього цього, бо відмовити мені він не міг ні у чому. І все це я пам’ятаю і ціную, але найперше згадую його добру і ще зовсім молодечу усмішку, його непомітний потиск руки, який виявиться останнім і саме тому – таким дорогим і важливим, його тихе одиноке «добраніч», яке для мене – найкрасномовніше у світі.
А далі буде лише пам'ять і нечасті сни, такі реальні і болісно-необхідні.
І назавжди лишиться усвідомлення того, що останні дні хтось рідний проживав, знаючи, що вони о с т а н н і, але через всю свою любов до своїх найближчих навіть кивком чи порухом брови не видав болю і суму, який сидів всередині.
І говорити про погоду, думаючи винятково про небо, говорити про політику, думаючи про Небесний суд, говорити про «завтра», живучи лише «сьогодні». І вміти торкнутися востаннє так, щоб ніхто не зрозумів, що ти прощаєшся, але потім, опісля всього, зрозуміли, що цей доторк – найважливіше і найперше, що можна згадати.  Бо що згадується в кінці кінця?
Квітень. Квіти. Віти. Ти…

ID:  506195
Рубрика: Проза
дата надходження: 20.06.2014 00:05:52
© дата внесення змiн: 20.06.2014 00:06:34
автор: Юля Фінковська

Мені подобається 0 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги


back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали: Той,що воює з вітряками, Uliana0711, Doll
Прочитаний усіма відвідувачами (1696)
В тому числі авторами сайту (24) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..



КОМЕНТАРІ

Юлія Ярема, 21.06.2014 - 11:52
До сліз...
 
Юля Фінковська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Приємно, що розділили зі мною! 39 17
 
Doll, 21.06.2014 - 11:09
Квітень. Квіти. Віти. Ти…
По-особливому 16
У мене майже така ж історія, тільки восени
 
Юля Фінковська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
У мене влітку насправді, у серпні, за тиждень до 18-ліття.
А квітень - то просто час, коли оце писалося.
Дякую! 16
 
Віктор Фінковський, 21.06.2014 - 11:00
Широко відома в вузьких колах.
Паблік ,,Амплуа'' у ВК.
 
Юля Фінковська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
22
 
Віктор Фінковський, 21.06.2014 - 00:26
Ти би чула, як вона це читає!
 
Юля Фінковська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
А є в ю тубі ролик? Чи то авторка, відома у вузькому колі?
 
Віктор Фінковський, 20.06.2014 - 20:59
(Найріднішому) Частина ІІ
А наша грушка, як колись
вродила,
І дуже швидко почались жнива.
А я люблю Тебе, а не любила,
Люблю хоч вмер, люблю, бо я
жива.
А знаєш, я, не бувши довго
вдома,
Іду на пальцях: не збудити б
лиш…
Бо я ще досі того не свідома,
Що Ти тепер аж надто міцно спиш.
Немає гойдалки, і моя втіха
Уже давним-давно — металолом.
А Ти ж мене розгойдував до
сміху
І я у щастя тикалась чолом.
А Ти мені — сопілочки вербові,
А я до тебе все на Ти й на Ти.
Боюся, що святішої любові
Мені ніколи більше не знайти.
А знаєш, я так чітко пам’ятаю:
Із під вушанки видно сивину,
А погляд в землю. Й я себе
картаю,
Що до сьогодні, рідний, не збагну,
Яка тривога очі засмутила
І що прибавило Твого жалю?
Та я ж люблю Тебе, а не любила.
Поки жива — то я Тебе люблю!
Дощить, дощить… А у полях
пшениця.
Весь день дощить. Ото і по
жнивах.
І тільки десь комусь колись
присниться
Піджак без ґудзиків на рукавах.
Марія Мастикаш
 
Юля Фінковська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже чіпляє! 16
 
СвітанОk, 20.06.2014 - 11:43
З часом біль справді притуплюється: сльози перестають навертатись на очі, після кожного спогаду... Але це не означає, що ця людина стала нам менш дорогою, не означає,що ми перестали любити і пам'ятати. Не думай,що це зрада. Ти віруюча? Якщо так, то молися за свого дідуся. Бо душі померлих відчувають, коли за них моляться і хто саме молиться. Допоки ми будем молитися, вони не будуть відчувати себе зрадженими і забутими...
 
Юля Фінковська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, сонечко)
Віруюча, молюся часто і багато, він мені часто сниться, попереджає, заспокоює, радить. От тільки вже майже рік минув, а все приїжджаю додому і відчуття, що він там чекає...
Дякую за хороші слова.
 
Андрій Яремко-Ярий, 20.06.2014 - 11:29
Співчуваю. На початку березня 3 роки тому я теж втратив діда. Наші рідні - найдорожчі світі, яких не замінить ніщо... Тримайся
 
Юля Фінковська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Андрійку!
Пам"ять про них - то дуже важлива річ. 17 17
 
СвітанОk, 20.06.2014 - 11:16
Співчуваю. І розумію тебе. Три роки тому я теж втратила дідуся, якого забрала невиліковна хвороба... Людина живе доти, доки живе пам'ять про неї. Наші найдорожчі житимуть вічно у нашій пам'яті... Молімося за них...
 
Юля Фінковська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
І мого забрала хвороба, інакше він жив би до 100, наснаги йому не бракувало.
Кажуть, час лікує, а я всяко борюся проти цієї фрази, бо мені здається зрадою його пам"яті, якщо час вилікує мене від болю втрати.
І я тобі співчуваю! Бо ніхто не зможе зрозуміти, поки сам не втратить. 16 17
 
Дід Миколай, 20.06.2014 - 09:27
flo04
 
Юля Фінковська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
flo11
 
Окрилена, 20.06.2014 - 07:58
Співчуваю 17 Так тепло, глибоко, свідомо, що мимоволі згадуєш щось своє... Пам'ять жива в почуттях і підсилює духовний зв'язок 16 12
 
Юля Фінковська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
І Вам дякую за пережите зі мною! 17
 
ОЛЬГА ШНУРЕНКО, 20.06.2014 - 00:34
Щемно... Боляче... Дуже часто згадую ту останню мить прощання восени... Мама їхала до сестри, ненадовго, перезимувати... Але навесні у глибокій скорботі ми всі зібралися її назавжди проводжати cry 17
Розумію тебе і співчуваю всім серцем!
 
Юля Фінковська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Олечко! І я Вам співчуваю, бо у втрати немає терміну, вона важка, незважаючи на час, що минув від тих пір.
Я просто хотіла передати ідею цінувати кожну маленьку мить поряд із близькими, бо вона може виявитися останньою.
Дякую за розуміння! 17 cry
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Новий
Neteka: - Незношений
Синонім до слова:  Новий
oreol: - щойно виготовлений
Синонім до слова:  Навіть
oreol: - "і ..."
Синонім до слова:  Новий
Іван Українець: - відроджений , оновлений , небуденний , розквітнений
Синонім до слова:  Бутылка
Пантелій Любченко: - Пузир.
Синонім до слова:  говорити
Іван Українець: - Цвеньками , теревенькати , тринькати , барабанити .
Синонім до слова:  Новий
Пантелій Любченко: - На кого ще й муха не сідала.
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - Риторити, риторенькати, цицеронити, глашатаяти.
Синонім до слова:  Новий
dashavsky: - Необлапаний
Синонім до слова:  збагнути
dashavsky: - усвідомити
Синонім до слова:  збагнути
dashavsky: - Усвідомит
Синонім до слова:  Новий
Батьківна: - Свіжий
Синонім до слова:  Новий
Enol: - неопалимий
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  Новий
Маргіз: - Неприйнятий, ніким не зрозумілий, підозрілий, ше ніким не бачений, непрочитаний, невідкритий, незаюджений, незасмальцований, незатертий
Синонім до слова:  Бутылка
Маргіз: - Склодувна зеленька, бурштинове скельце, сосуд
Синонім до слова:  Вічність
Маргіз: - Безсмертя; те, що не можна пізнати; недосяжність́
Синонім до слова:  збагнути
Маргіз: - Схопити комету за хвоста, упіймати зірку, пізнати всі гештальти, побороти свою недолугість
Синонім до слова:  Будинок
Маргіз: - Мій сховок від людей, місце затишку, спокою, добра й любові
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Маргіз: - Пишна, любка, розкішна, ладне́нька
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  метал
Олекса Удайко: - ЗСУ, азовці, українська нація, нащадки когаків, діти оріїв
Синонім до слова:  збагнути
ixeldino: - Доперти, Дотунькати, Отримати осяяння/осяяло (від слова сяйво)
Синонім до слова:  Вічність
ixeldino: - Без ліку-часу, До поки сонце згасне, зпоконвіку/зпоконвіків, "жіночі 5 хвилин"
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  Будинок
ixeldino: - Ночліжка, Садиба, Господа, Доміна (Суржик, від рос. Дом)
Синонім до слова:  Новий
ixeldino: - Нульцевий, В целофані, запечатаний, з вітрини/з магазину, ще з китайським повітрям/смердить китаєм, ще розетки не бачив.
Знайти несловникові синоніми до слова:  Передзарплатний ПМС
ixeldino: - Говоримо так про кначальство та колег, які перед зарплатою зриваються з котушок і намагаються зробити хоч щось щоб зарплатні не було нівкого.
Синонім до слова:  говорити
ixeldino: - З місцевого наріччя: Баяти, Теревенити, Гелькотати, Кумкати
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Синонім до слова:  візаві
Маргіз: - Зустріч або перше побачення в ZOOMі))), без зайвих очей, лиш ти і я
Синонім до слова:  говорити
Маргіз: - Одягати думки в слова, воркотати, жебоніти, мурчати, молоти язиком, верзти, підпадьомкати.
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Синонім до слова:  візаві
Master-capt: - Тет-а-тет. Очі в очі. Лице в лице. Навпроти. Один против одного. Друг против друга. Двобій. Суперечка. Супротивник. Співбесідник. Опонент.
Синонім до слова:  візаві
Enol: - зрозумів, що етимологію слова 'залицяння' ми просрали
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
Svetoviya: - Ляскотіти,точити ляси, лопотіти,ґелґотіти,сокотати,трендіти, гутарити, белбоніти, мимрити,мичати, мугикати.
Синонім до слова:  аврора
dashavsky: - у нас Авророю називали гулячу жінку.
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  говорити
домінік де україна: - спікати - від англ спік - мілякати - якщо запозичити з грецької
Синонім до слова:  аврора
Родвін: - Треба ж таке придумать ! Смішно :D :D :D :D :D :16: :16: :16: :12: :23: :23: :23: :23: :23:   :icon_flower:   
Синонім до слова:  Навіть
Наумова: - Іноді можна почути такий вислів "ба навіть" Хоча тільки одним "ба" - справді можна замінити "навіть"
Синонім до слова:  Навіть
Городнянський: - [i]«навіть з гумором»[/i] Коли почув я слово [i]«навіть»[/i], То вся моя нехитра пам’ять Думки сплела в косматий пелех! Слів – океан, не видко берег … В думках про [i]«навіть»[/i] - плетениця, Надворі - плю́та, миговиця … А я човном пливу,
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Небесна лава, виверження небесного вулкану
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Аврора - небесна веселка, небесне сяйво, дискотека на небі (жартівливо), зоряне весілля (жартівливо), дві зорі посварилися (жартівливо)
Синонім до слова:  аврора
Master-capt: - Досвітниця. Світаниця. Світанка. Зораниця. Зоранка. Доранниця. Доранка. Боговісниця. Богопромінець.
Синонім до слова:  Навіть
Enol: - люб, аж, аже - це зі забутих слів
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
x
Нові твори
Обрати твори за період:




Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею

Правила щодо cookie