С. Есенин. "Ты плакала в вечерней тишине" (Переклад на українську мову)
Ти гірко плакала в вечірній тиші,
Гарячими сльозами землю умивала.
Журба й печаль на серці мОїм лишать
Слід. Та розуміння все ж не стало.
Пішла. Розтанула в очах, мов дим,
Зів'яли мрії, так і не пізнавши цвіту.
І вкотре я залишився один
Страждати без ласкавості й привіту.
І часто вечорової пори
Ходжу до незабутніх місць побачень.
Твій образ бачу, звівши очі догори,
Й тужливим розбавляю тишу плачем.
Текст оригіналу:
Ты плакала в вечерней тишине,
И слезы горькие на землю упадали,
И было тяжело и так печально мне,
И все же мы друг друга не поняли.
Умчалась ты в далекие края,
И все мечты увянули без цвета,
И вновь опять один остался я
Страдать душой без ласки и привета.
И часто я вечернею порой
Хожу к местам заветного свиданья,
И вижу я в мечтах мне милый образ твой,
И слышу в тишине тоскливые рыданья.
