Вільний переклад
«Я помню, любимая, помню» С. Есенин
Кохана , я все пам’ятаю,
Як сяйво лилось з волосся,
Та двері замкнути до раю,
Згораючи довелося.
Осінні у спогадах ночі,
Березових тіней розлив,
Хоч дні тоді були коротші,
Та місяць яскраво світив.
А ще ти мені говорила:
Блакитні роки проминуть,
Забудеш мене мій милий,
Із іншою вирушиш в путь.
Знов липа квітуча сьогодні,
Збудила мої почуття,
В очей незабутих безодню,
На жаль, не найти вороття.
І серце вже майже холодне,
Коханою іншу вже зве,
В печалі своєї безодні,
Із нею, тобою живе.
Текст оригіналу
Я помню, любимая, помню
Сиянье твоих волос.
Не радостно и не легко мне
Покинуть тебя привелось.
Я помню осенние ночи,
Березовый шорох теней,
Пусть дни тогда были короче,
Луна нам светила длинней.
Я помню, ты мне говорила:
"Пройдут голубые года,
И ты позабудешь, мой милый,
С другою меня навсегда".
Сегодня цветущая липа
Напомнила чувствам опять,
Как нежно тогда я сыпал
Цветы на кудрявую прядь.
И сердце, остыть не готовясь,
И грустно другую любя.
Как будто любимую повесть,
С другой вспоминает тебя.
