Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Тетяна Луківська: Верби… - ВІРШ

logo
Тетяна Луківська: Верби… - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 4
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

Верби…

Берізки, тополі і клени,
Без листя, ну, геть роздяглись!
А верби жовтаво-зелені,
Уперто за руки взялись…
І зовсім не хочуть скидати
Ошатне у сонці вбрання,
Так гордо стоять біля хати,
Неначе осіння рідня.
Тремтливо  тріпочуть листочки
В завії холодних вітрів.
І візерунком в сорочки
Лягає осінній мотив.
А верби сьогодні  не плачуть,
Вони, просто, трішки сумні.
Гілля опустили, неначе
Задумались в тихому дні.
І сльози колишні у росах,
Згоріли зірками  давно...
Зібрала  все осінь у посаг.
А вербам, чомусь, все одно.
Вони, наче подихом літа,
Пройшли повз осінню  сльоту.
І загорнувшись у віти,
Листочки готують до сну.
Забули , напевно, сердешні,
Що хуга зимова в порі.
А вітер сердито у клешні
Все листя збирає в дворі…
І падає, падає тихо 
Вербова краса до землі… 
Лиш мить …і уже, наче вихор!
Сяйнула зима на крилі.
Війнула із неба пихато
Білявих сніжинок в танок.
І верби мої біля  хати
Сплела у зимовий вінок.

ID:  382867
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 06.12.2012 14:28:08
© дата внесення змiн: 06.12.2012 14:28:08
автор: Тетяна Луківська

Мені подобається 0 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали: Н-А-Д-І-Я, Ninel`, Галина_Литовченко, Михайло Плосковітов, Тетяна Горобець (MERSEDES), Віктор Варварич, ГАЛИНА КОРИЗМА, Олександр ПЕЧОРА, Ольга Струтинська, Дід Миколай, Дядя Вова
Прочитаний усіма відвідувачами (1677)
В тому числі авторами сайту (77) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
Сторінки (3):    назад [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] вперед




КОМЕНТАРІ

Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро вдячна, що завітала 22 22 16 flo06
 
Samkovitch, 12.12.2012 - 13:49
Осінь! Осінь!.. Моя кохана!
Як люблю я твою наготу.
Роздягаєшся ти так гарно,
Хто достойний цінити твою красоту?

Я хотів би, хотів би тим стати,
Хто б мав право тебе обнімати.
Я хотів би, хотів би завжди
Стан душі свій з тобою звіряти,
Бути разом з тобою завжди.

Не весна ти, не так гріє сонечко,
Зате тепло в домівці твоїй.
Скоро сніг буде стукать в віконечко,
Ти вогнем своїм ніжним зігрій...
friends
 
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вдячна щиро за прекрасні слова 43 flo26 22 22
 
..колись і в мене була верба знайома..ет.. give_rose 16
 
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую, Вам, рада зустрічі 43 16 22 22 flo06
 
12 Надзвичайно чарівно! Краса! 16 23
 
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
А зараз краса засніжена... дякую 43 flo06 16
 
12 12 12 Дуже гарно.
 
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже вдячна Вам і рада 43 flo06 flo06 flo06
 
Ninel`, 10.12.2012 - 15:51
так гарно підібрані образи!
...ці верби,їх краса - все
http://kartiny.ucoz.ru/_ph/569/2/973338588.gif
 
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Нінелечко, балуєш... така краса і мені. Від вербичок спасибі, правда, заметені снігом, але ж я знаю, що вони думають 43 flo06 22 22 biggrin
 
Lana P., 08.12.2012 - 08:59
я минулої зими подружилася зі старою вербою над річкою неподалік хати(просто пожалкувала її, коли вона скрипіла від вітру з морозом), і з того часу я стала відчувати її енергетику при доторках...
так, що їм також не всерівно...

-Чудовий і чарівний Ваш пейзаж! 12
 
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
А мої під вікном стоять, правда, ми на 5. Але такі високі і розлогі, я у вікні, і вже з ними розмовляю. А це так стійко тримали листя, вирішила їх пропіарити. biggrin дякую, що завітала flo06
 
Дядя Вова, 08.12.2012 - 04:22
Дуже гарненько!
І верби мої біля хати
Сплела у зимовий вінок. 12 16 19 22 22 give_rose give_rose give_rose
 
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
рада зустрічі, дякую 43 flo18
 
Так мило, так довершено - чарівно...
clap love 39 39 39
 
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
рада нашій зустрічі, дякую 43 flo26
 
Льорд, 07.12.2012 - 13:32
Чудовий пейзаж smile Божественно описаний 12
 
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
вдячна щиро, рада Вам 43 flo06
 
Лидия Науменко, 07.12.2012 - 12:25
I сльози.... згорiли зiрками давно. Так гарно!...Аж навернулися сльози. 23
 
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дуже вдячна за візит 43 flo06
 
Раїса Гришина, 07.12.2012 - 11:39
Гарно! 16 16 16
 
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Раю, оце, саме про Вас щойно згадала, давно не чулися, рада Вам 43 flo06
 
Наталія Ярема, 07.12.2012 - 08:21
Як гарнесенько!!!Зразу згадала рідне село і верби!!!Наші чудові верби! 16 16 16
 
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Наталочко. А мої біля вікна . зараз у кожушку сніговому 43 flo12 16
 
ГАЛИНА КОРИЗМА, 07.12.2012 - 01:20
Наші українські верби над водою, чи просто за селом, - згадую з легким сумом. Вони дісно нагадують мені Україну. Тетяно, ви чудово і так трепетно передали справжній пейзаж української природи.
 
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
вдячна, Галинко, за коментар і світлину, приємно отримувати такі теплі слова 43 flo06 flowers
 
Так тепло і трепетно Ви, Таню,зобразили верби,і як тут не згадати про Шевченка, його вербиченьку в краю чужому, яка через роки, століття знайшла свій шлях на Україну,до рідного дому. Дякую!
 
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Стільки хороших слів, рада Вам 43 22 22
 
Салтан Николай, 06.12.2012 - 22:44
...чарівний пейзаж ... а верби як і деякі люди, які незважаючи на осінь в житті живуть ніби в справжній весні ... мабуть, просто дуже хочуть і борятся за своє щастя 16 16 16 give_rose give_rose give_rose
 

Сторінки (3):    назад [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] вперед
ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Новий
dashavsky: - Необлапаний
Синонім до слова:  збагнути
dashavsky: - усвідомити
Синонім до слова:  збагнути
dashavsky: - Усвідомит
Синонім до слова:  Новий
Батьківна: - Свіжий
Синонім до слова:  Новий
Enol: - неопалимий
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
x
Нові твори
Обрати твори за період: