Стоїть корчма, за рогом церква
і тут і там шукають втіх.
Моя зламалась табакерка,
хоча курити, кажуть, – гріх,
налляй вина по самі вінця,
я Дике Поле скрізь пройшов.
Несу з країв тих зґарду жінці
за її віддану любов.
Сідай до столу, поговорим,
є оковита, пиво є,
закуски принесли з комори,
співає пісню шансоньє…
Опівночі годинник стане
і буде вічним цей угар:
ведмеді, випивка, цигани,
у клубах диму перегар,
хороші люди й нехороші…
та діло, певно, не у тім
не все купляється за гроші,
чого не скажеш про – інтим.
Як перший півень світ пробудить,
пощезне дика таїна,
ти не боїшся вже огуди:
«Коралі на. Налий вина».
08.12.24р.
