Я пішла би на край світу,
Як той з поля буйний вітер –
Вітер що жене хмарини,
Як пух білий лебединий,
В темну, хмуру даль...
Тільки тебе жаль,
Земле мила,
Де так тихо сплять могили,
Де в степах кістки біліють,
Де в печалі квіти мліють –
Тільки тебе жаль!
Я пішла б у світ великий,
Так як плинуть швидкі ріки,
Так як плинуть швидкі води
До Дунаю, до свободи,
У шумливу даль...
Тільки тебе жаль,
Рідна хато,
Де росте липа крислата,
Де садок стоїть у росах,
Де блищать яскраво коси –
Тільки тебе жаль!
Я пішла б в краї чужинні,
За те море, за те синє,
Я пішла б на смерть охоче,
В тінь безмісячної ночі,
В незворотну даль...
Тільки тебе жаль,
Мій соколе,
Що над наше линеш поле,
Понад поле, понад ниву,
Линеш, губиш пір’я сиве –
Тільки тебе жаль!
Maria Konopnicka
Poszłabym ja na kraj świata
Poszłabym ja na kraj świata,
Jak ten wiatr, co w polu lata,
Jak ten wiatr, co chmury pędzi,
Białe chmury, puch łabędzi,
W ciemną, mroczną dal...
Tylko mi cię żal,
Ty ziemio,
Gdzie kurhany ciche drzemią,
Gdzie się w stepach bielą kości,
Gdzie kwiat mdleje od żałości,
Tylko mi cię żal!
Poszłabym ja w świat daleki.
Jako idą bystre rzeki,
Jako idą bystre wody,
Do Dunaju, do swobody,
Do szumiących fal...
Tylko mi cię żal,
Ty chato,
Pod tą lipą rosochatą,
Pod tym sadem, pełnym rosy,
Pod błyskami jasnej kosy —
Tylko mi cię żal!
Poszłabym ja w ukrainę,
Za to morze, za to sine,
Poszłabym ja na stracenie
W bezmiesięcznej nocy cienie,
W niepowrotną dal...
Tylko mi cię żal,
Sokole,
Co nad nasze latasz pole,
Ponad pole, ponad niwę,
Latasz, gubisz piórka siwe —
Tylko mi cię żal!
ID:
376737
Рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата надходження: 10.11.2012 06:08:35
© дата внесення змiн: 19.09.2014 02:55:20
автор: Валерій Яковчук
Вкажіть причину вашої скарги
|
