Василь Семенович Стус (*6 січня 1938, село Рахнівка Гайсинського району Вінницької області — †4 вересня 1985, табір ВС-389/36-1 біля села Кучино, Пермської області) — український поет, перекладач, прозаїк, літературознавець, правозахисник. Один із найактивніших представників українського культурного руху шістдесятників. Герой України.
За власні переконання в необхідності української культурної автономії творчість Василя Стуса була заборонена радянською владою, а сам поет був на 12 років позбавлений волі, де і помер мученицькою смертю.
/Матеріал з Вікіпедії/
Пам"ятаймо!
ІМ"Я ПОЕТА - БОРОТЬБА, ІМ"Я ПОЕТА - УКРАЇНА
Гряде душа. Забракло сил
катам розправитись з душею
і за наказом фарисеїв
на піках розп"яли сонет.
Та невмирущим є Поет,
що протиставив сталі честь,
бо муж єси, і воїн, і боєць!
Хіба розіп"яти безсмертнеє слово,
хіба віщу правду в катівнях зморить?
Трясіться, нещасні, у власних оковах,
з яких навіть совість ночами кричить.
Прийшла пора долать рубіж.
душа, бо й зігнута не гнеться!
Чи думали вам то минеться
і ми забудем імена,
які Поет в обличчя знав -
убивців і убивців вбивць,
бо муж єси, і воїн, і боєць!
Прийшла пора. Ставай, Поет!
З ребер зніми заржаві грати,
ми не боги, та час карати,
бо час - не час і вік - не вік.
Для тебе замалий цей світ,
вже підроста достойна зміна.
Ім"я поета - боротьба, ім"я поета - Україна!
