Пробач, кохана, що бажаю страждати тобі,
Бо у печалі
До моїх ти горнешся грудей.
Й заради цього я готовий
Ціну твоїх страждань платити.
Чоловіки навколо тебе
Не відмовляються від залицянь.
Із болем розумію,
Що, чоловічих торкаючись рук,
Мені співчуваєш.
В його кімнаті твій портрет –
Підлотна зрадницька картинка.
І, хоч він посміхався, –
Було то лиш самовдоволення тупе
Знавця привабливих жінок.
Та, все ж, із ним ділив я цим
Свого частиночку кохання.
Я дурень, що не знав, як маленька туфелька твоя
Чоловіків доводить до плачу! –
Чоловічого плачу.
І плачу я, скрегочучи зубами,
І цю маленьку туфельку кохаю –
Маленьку, маленьку туфельку.
Бог нагороджує мене
Медалями і славою гучною,
Щоб ними, любко, міг я вабити тебе,
Й достойним бути
Кохання, що в тобі живлю.
Дозволь на тебе звалити
Весь жахливої пристрасті тягар.
В тобі сумнівався…
В тобі сумнівався –
І від сумніву короткого цього
Зросло моє кохання, наче джин,
Який колись мене погубить.
Стережися ближніх моїх –
Не будь в розмовах чемною занадто,
Бо за чемністю гидкою
Моє болюче серце бачить
Хтивості мутні примари,
Що злітають з губ обраниці моєї.
Чемною не будь.
Квітка, що подарував тобі колись,
Почуття проявом була,
Частинкою надії.
Та глянь на ці зів’ялі пелюстки
І прочитай карбований на них
Літопис моїх марних сподівань.
---------------------------------------
Love forgive me if I wish you grief
For in your grief
You huddle to my breast
And for it
Would I pay the price of your grief.
You walk among men
And all men do not surrender
And this I understand
That love reaches his hand
In mercy to me.
He had your picture in his room
A scurvy traitor picture
And he smiled
- Merely a fat complacence
Of men who know fine women -
And thus I divided with him
A part of my love.
Fool, not to know that thy little shoe
Can make men weep!
- Some men weep.
I weep and I gnash
And I love the little shoe
The little, little shoe.
God give me medals
God give me loud honors
That I may strut before you, sweetheart
And be worthy of -
- The love I bear you.
Now let me crunch you
With full weight of affrighted love
I doubted you
- I doubted you -
And in this short doubting
My love grew like a genie
For my further undoing.
Beware of my Mends
Be not in speech too сivil
For in all courtesy
My weak heart sees spectres,
Mists of desires
Arising from the lips of my chosen
Be not civil.
The flower I gave thee once
Was incident to a stride
A detail of a gesture
But search those pale petals
And see engraven thereon
A record of my intention.
дякую!
