Мені до вподоби ранкові тумани,
З посивілим сумом у осінні дні.
Мені до вподоби не тепличні квіти,
А в полях по осені, квіти польові.
Приспів:
Нехай роки старять мене,
Для неї серденько моє.
А я, як в юності люблю,
Свою дружину - квітку польову.
Дочекались квіти бабиного літа,
Дарма, що покрили нитки сивини.
Наші роки - квіти, любов'ю зігріті,
Літньої невтратили й в осені краси.
Долю хліборобську розділяю з нею,
З квітами дарую за селом поля.
Там дощі і вітер, сонце й синє небо,
З долею повінчана і любов моя.
