Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Оксана Пронюк: … і очі раю - ВІРШ

logo
Оксана Пронюк: … і очі раю - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 2
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

… і очі раю

«…Сім місяців тебе нема…
Пішов. Утік. Іще вторік.
Зосталася сама. Та не одна.
Твоє дитя, що гріло душу. Мушу.
Заставити любити самоту. А ще журу
За вікнами чужого краю. Завмираю. 
Розпачливо кричу. Не знаю,
Як, сину, я тобі скажу: покинув…
Втомився жити. В ту хвилину
Я рвалася – летіла в слід
Раптово все… Дванадцять літ 
Як один крик.  Не знаю сину!
Нам тільки три. 
Ще до народження півроку.
Всілись світи. Німію, Боже з самоти.
Де ти, скажи? Вчуваю кроки під дверми.
І одкриваю. Вже сьомий місяць відкриваю. 
Тебе немає. А я чекаю. 
Не винувачу, не кричу лишень вчуваю.
Давно живу я під дверми. Сина гойдаю.
Такий як ти. Скажи, що прийдеш хоч колись. 
Я зачекаю.
Мовчить мобільний телефон. Змінив свій номер. 
Надзвонюю в німі світи:  вернутись можеш!
Спітнілий Скайп аж від очей тікає
Може комусь він відповість мій «nikolae».
Згадала фільм. Циганська пошта. Будулаю.
Перекажіть. Що я (вже ми!) Чекаю.
Маленька крихта на руках
І очі раю. Боюсь, сльозою розбуджу
Синятко зрання. Подушку випрала слізьми
І засинаю. А в снах: ми йдем рука в руці і очі раю.
Зриваюсь. До дверей лечу. І відкриваю…
Сама себе не впізнаю: чого чекаю?
Що диво станеться мені, чи відридаю.
Та вперто правду не пущу – бо я кохаю.
А день за днем німі ідуть – куди не знаю
Я так і сину розповім – що ми чекаєм. 
Може чиїсь стежки прийдуть в (Котовськ) Хімчешті
Знайдіть Миколу і скажіть: «Вернись нарешті!»…»

…Стерла життя до сліз самотня жінка
Все розкришилось вмить – як до одвірка…
Він як пішов вторік - так не розвіяв втому,
Витеребив чужий світ потребу свого дому…

P.S.
Читаю з вами поміж сліз слова Людмили,
І вже мороз не жалить так, як розпач пилить.
Між нами тисячі вітрів і скільки ж болю,
Та знаю те «допоможіть» не дасть спокою.

ID:  310838
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 02.02.2012 14:36:52
© дата внесення змiн: 10.03.2012 10:52:35
автор: Оксана Пронюк

Мені подобається 0 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали: Ніжність - Віталія Савченко, Галина_Литовченко, STRANIERA(Кошіль Надія), Ольга Струтинська, Ліоліна, Adele
Прочитаний усіма відвідувачами (2202)
В тому числі авторами сайту (75) показати авторів
Середня оцінка поета: 0 Середня оцінка читача: 0
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
Сторінки (3):    назад [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] вперед




КОМЕНТАРІ

Леслав, 10.02.2012 - 21:10
композицiйний,й сильний вiрш...маю багато емоцiй...вiд нього
 
Оксана Пронюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Це такий життєвий перехресток моєї подруги...
Щиро вдячна Вам, земляче по батьківству. А Ви буваєте тут, знаєте навколишні села на Тисмениччині? icon_flower
 
Вистраждано, боляче, згадується Шевченкова Катерина.
 
Оксана Пронюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую пане Зиновію, Ваша правда - вони досі живі Шевченкові Катерини, Марії, Ганни ("Наймичка"), Оксани ("слепая")...
"така її доля"... 23
 
Adele, 05.02.2012 - 23:21
Забиває дихання, настільки проймаєшся долею молодої матері... Який... глибокий і справжній вірш...! Дякую! Ви молодець! icon_flower
 
Оксана Пронюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ця жінка мені дуже дорога, молюся за неї щиро.
Дякую сердечно!!! icon_flower flowers icon_flower
 
ГАЛИНА КОРИЗМА, 05.02.2012 - 00:05
Чудово написано. Скільки праці вкладено в твір.
 
Оксана Пронюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую щиро, Галинко!
Ой, ще треба рости мені і рости до цієї гірки книжок! Це натхненний аванс для мене !!! 12 12 12
 
Solomia, 04.02.2012 - 20:09
Сильно!12
 
Оксана Пронюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую, Соломійко! 23 16 39

icon_flower flowers icon_flower
 
Анна Вейн, 04.02.2012 - 10:07
Зворушило... 23
 
Оксана Пронюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую дорога Анечко! Тішуся Вашому візиту! icon_flower flowers icon_flower
 
я ВСЕ ПЕРЕЧИТАЛА, АЛЕ ХОТІЛОСЯ ЗАЙТИ, ПИШІТЬ, ЧЕКАЮ НОВИНОК flo13
 
Оксана Пронюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дорога Тетянко, я щиро-щиро дякую Вам за відвідини і добрий "поштовх". Написаного у мене є дуже багато, та начитаюся на сайті такої краси і дивоти, що ховаю своє ще глибше у шуфляду. Та Ваші слова додають сили!!! Сьогодні ж виправлюся! icon_flower
 
12 Потрясно...не зачепило, аж шкрябнуло у середині, кохання й біль і все це заразом одній людині... 16 give_rose
 
Оксана Пронюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Єдина розрада, що поряд малесенькі синяткові оченята раю... icon_flower ДЯКУЮ ЩИРО-ЩИРО!
 
Віра Нагорна, 03.02.2012 - 17:16
Дуже правдиво та зворушливо! 16 give_rose 23 42
 
Оксана Пронюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже вдячна Вам за розуміння моєї героїні. icon_flower
Квіточки Вам - flo04 flo20 flo18 flo16 flo11
 
Olya Savchuk, 03.02.2012 - 13:04
Мало слів, що можуть зачепити струну розуміння... Ваші слова зачепили... 16 16 16
 
Оксана Пронюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую, Оленько! Я молюсь за них, і вірю в Її чекання! Хочі щоб ті оченята раю були щасливими!!! Щастя Вам! angel 16 23
 
ОЛЬГА ШНУРЕНКО, 03.02.2012 - 05:20
Вчера еще в глаза глядел,
А нынче - всё косится в сторону!
Вчера еще до птиц сидел,-
Всё жаворонки нынче - вороны!

Я глупая, а ты умен,
Живой, а я остолбенелая.
О, вопль женщин всех времен:
"Мой милый, что тебе я сделала?!"

И слезы ей - вода, и кровь -
Вода,- в крови, в слезах умылася!
Не мать, а мачеха - Любовь:
Не ждите ни суда, ни милости.

Увозят милых корабли,
Уводит их дорога белая...
И стон стоит вдоль всей земли:
"Мой милый, что тебе я сделала?"

Вчера еще - в ногах лежал!
Равнял с Китайскою державою!
Враз обе рученьки разжал,-
Жизнь выпала - копейкой ржавою!

Детоубийцей на суду
Стою - немилая, несмелая.
Я и в аду тебе скажу:
"Мой милый, что тебе я сделала?"

Спрошу я стул, спрошу кровать:
"За что, за что терплю и бедствую?"
"Отцеловал - колесовать:
Другую целовать",- ответствуют.

Жить приучил в самом огне,
Сам бросил - в степь заледенелую!
Вот что ты, милый, сделал мне!
Мой милый, что тебе - я сделала?

Всё ведаю - не прекословь!
Вновь зрячая - уж не любовница!
Где отступается Любовь,
Там подступает Смерть-садовница.

Самo - что дерево трясти! -
В срок яблоко спадает спелое...
- За всё, за всё меня прости,
Мой милый,- что тебе я сделала!

М. ЦВЕТАЕВА
http://www.stihi-rus.ru/1/Cvetaeva/25.htm
 
Оксана Пронюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, дорога моя Консуело, жіночий біль і в класиці (чудово підібрана поезія Цветаєвої!!!) і в простослові, як у мене - залишає більш запитань аніж відповідей?
тут ще втрутилася заробітчанство - молоді люди, котрі зустрічаються у чужині, навіть проживши багато років бояться заводити дітей - паралізує страх, все чуже - нічого свого - жодної певності: ні роботи, ні житла... от і втікають самі від себе...
Я дуже розчулена Вашою уважністю і пережиттям кожного твору, дорога моя Консуело! Сердечно-сердечно дякую!!! flo26
 
Леся Геник, 02.02.2012 - 19:44
Біль, розпач чи вже ні?.. надія в безнадії... 17
***** Світаночку... як же по крапельці серце розстелили... 12 17 cry
 
Оксана Пронюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дорога Лесю, їх юних зустріла чужина, і мені, здається вона й випотрошила його. Вона ж спротивилася бути пустоцвітом у тім світі... Молюся за них. Дякую, серденько icon_flower
 
Рижулька, 02.02.2012 - 18:11
Як відчайдушний крик втомленої зболеної душі! give_rose
 
Оксана Пронюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую щиро. Направду біль ... і очі раю! icon_flower flowers icon_flower
 
відчайдушні слова, які викричала стомлена душа.Сили для душі посилаємо flo26
 
Оксана Пронюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Тетянко, за розуміння ЛГ, котра так боляче кохає. Бог любить її, бо поряд оченятка раю icon_flower flowers icon_flower
 
проникливий сюжет give_rose
 
Оксана Пронюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Із тої "витеребленої" заробітчанської правди...
Дякую щиро! flo04
 

Сторінки (3):    назад [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] вперед
ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
x
Нові твори
Обрати твори за період: