Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Оксана Пронюк: … і очі раю - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Оксана Пронюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Це такий життєвий перехресток моєї подруги...Щиро вдячна Вам, земляче по батьківству. А Ви буваєте тут, знаєте навколишні села на Тисмениччині? Оксана Пронюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую пане Зиновію, Ваша правда - вони досі живі Шевченкові Катерини, Марії, Ганни ("Наймичка"), Оксани ("слепая")... "така її доля"... Adele, 05.02.2012 - 23:21
Забиває дихання, настільки проймаєшся долею молодої матері... Який... глибокий і справжній вірш...! Дякую! Ви молодець!
Оксана Пронюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ця жінка мені дуже дорога, молюся за неї щиро.Дякую сердечно!!! Оксана Пронюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую щиро, Галинко!Ой, ще треба рости мені і рости до цієї гірки книжок! Це натхненний аванс для мене !!! Оксана Пронюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую дорога Анечко! Тішуся Вашому візиту!
Оксана Пронюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дорога Тетянко, я щиро-щиро дякую Вам за відвідини і добрий "поштовх". Написаного у мене є дуже багато, та начитаюся на сайті такої краси і дивоти, що ховаю своє ще глибше у шуфляду. Та Ваші слова додають сили!!! Сьогодні ж виправлюся!
Валентина Ланевич, 03.02.2012 - 20:18
Потрясно...не зачепило, аж шкрябнуло у середині, кохання й біль і все це заразом одній людині...
Оксана Пронюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Єдина розрада, що поряд малесенькі синяткові оченята раю... ДЯКУЮ ЩИРО-ЩИРО!
Оксана Пронюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже вдячна Вам за розуміння моєї героїні. Квіточки Вам - Olya Savchuk, 03.02.2012 - 13:04
Мало слів, що можуть зачепити струну розуміння... Ваші слова зачепили...
Оксана Пронюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую, Оленько! Я молюсь за них, і вірю в Її чекання! Хочі щоб ті оченята раю були щасливими!!! Щастя Вам!
ОЛЬГА ШНУРЕНКО, 03.02.2012 - 05:20
Вчера еще в глаза глядел,А нынче - всё косится в сторону! Вчера еще до птиц сидел,- Всё жаворонки нынче - вороны! Я глупая, а ты умен, Живой, а я остолбенелая. О, вопль женщин всех времен: "Мой милый, что тебе я сделала?!" И слезы ей - вода, и кровь - Вода,- в крови, в слезах умылася! Не мать, а мачеха - Любовь: Не ждите ни суда, ни милости. Увозят милых корабли, Уводит их дорога белая... И стон стоит вдоль всей земли: "Мой милый, что тебе я сделала?" Вчера еще - в ногах лежал! Равнял с Китайскою державою! Враз обе рученьки разжал,- Жизнь выпала - копейкой ржавою! Детоубийцей на суду Стою - немилая, несмелая. Я и в аду тебе скажу: "Мой милый, что тебе я сделала?" Спрошу я стул, спрошу кровать: "За что, за что терплю и бедствую?" "Отцеловал - колесовать: Другую целовать",- ответствуют. Жить приучил в самом огне, Сам бросил - в степь заледенелую! Вот что ты, милый, сделал мне! Мой милый, что тебе - я сделала? Всё ведаю - не прекословь! Вновь зрячая - уж не любовница! Где отступается Любовь, Там подступает Смерть-садовница. Самo - что дерево трясти! - В срок яблоко спадает спелое... - За всё, за всё меня прости, Мой милый,- что тебе я сделала! М. ЦВЕТАЕВА http://www.stihi-rus.ru/1/Cvetaeva/25.htm Оксана Пронюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, дорога моя Консуело, жіночий біль і в класиці (чудово підібрана поезія Цветаєвої!!!) і в простослові, як у мене - залишає більш запитань аніж відповідей?тут ще втрутилася заробітчанство - молоді люди, котрі зустрічаються у чужині, навіть проживши багато років бояться заводити дітей - паралізує страх, все чуже - нічого свого - жодної певності: ні роботи, ні житла... от і втікають самі від себе... Я дуже розчулена Вашою уважністю і пережиттям кожного твору, дорога моя Консуело! Сердечно-сердечно дякую!!! Леся Геник, 02.02.2012 - 19:44
Біль, розпач чи вже ні?.. надія в безнадії... ***** Світаночку... як же по крапельці серце розстелили... Оксана Пронюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дорога Лесю, їх юних зустріла чужина, і мені, здається вона й випотрошила його. Вона ж спротивилася бути пустоцвітом у тім світі... Молюся за них. Дякую, серденько
Оксана Пронюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую щиро. Направду біль ... і очі раю!
Тетяна Луківська, 02.02.2012 - 16:39
відчайдушні слова, які викричала стомлена душа.Сили для душі посилаємо
Оксана Пронюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Тетянко, за розуміння ЛГ, котра так боляче кохає. Бог любить її, бо поряд оченятка раю
Оксана Пронюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Із тої "витеребленої" заробітчанської правди...Дякую щиро! |
|
|