Нерви на грані.
Ти на ігнорі.
Вечір в пустелі.
Тони в мінорі.
Все обважніло.
Просто достало.
Я так мало хотіла.
Та й того не стало.
Сумно й приємно.
Помалу звикаю.
Є що згадати,
Але цього мало.
Ти не приходиш.
Не пишеш. Гуляєш.
Я ж..лиш не сплю і все вчуся.
Ти знаєш.В моніторі своєму
Ці слова прочитаєш.
Але не відпишеш.
Ти уникаєш.
Просто почути.
Торкнутись,обняти.
Так все життя біля тебе стояти.
Та ти не захочеш цього навіть знати
Із свого “компа” будеш все споглядати.
Cвідомо це робиш.
Від себе втікаєш.
Ти долі не вдержиш.
Момент не зламаєш.
Лиш музику вимкнеш.
Всі фото в корзину..
Але не напишеш –
Люблю. Не покину.
