...відірвано від мене разом з шкірою
і закипає у долонях вечір.
У ТЕБЕ ЩЕ...
без сумніву...
я вірую
і піддаюсь спокусам,
ніби втечі.
Щодня вмираю і бажанням радую,
думки в волоссі,
наче невидимки.
Тебе малюю кров"ю чи помадою
і в божевіллі підпираю стінки.
(а на руці тавро твоєї жінки)
і хочеться мовчати
і не спиться.
Браслети опадають на зупинку
і руки обіймають,
грій злочинця.
Все перекреслено,
де спогади пістряві-
і сум без цукру домішками в каві
і так дрижать надій брудні пластинки
(а на руці тавро твоєї жінки).
Куди ховатись зрадивши свободі?
Куди ховатись?
схованку знайшла.
Забудеш завтра посмішку з пародій,
огорне вічність вранішня імла.
Перегорнеться спогадом спасіння,
палатимуть ОСТАННІ ДВІ СТОРІНКИ.
Кидаю в небо втомлено каміння
(а на руці тавро твоєї жінки)!
це не вірш... це справжні американські гірки.... сила почуттів героїні віршу підносить наче до небес.... а фраза "(а на руці тавро твоєї жінки)" наче різко кидає вниз на грішну землю... болючі емоції... дуже близькі до реальних відчуттів
Biryuza відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
для когось близькі, а для когось надто далекі
дякую,що прокатався на моєму атракціоні!
Прочитаний : 11 17
Троянда Пустелі, Samar Obrin, Роман Штігер, Антон Дятлов, A.Сенів, Ассоль, Борисовна, Борисовна, NarKotik, Юрій Горбаш, Юхниця Євген поки що..
Biryuza відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Тебе малюю кров"ю чи помадою
поки що..
