Попытка соединить несоединимое - перевод нескольких стихотворений Леси Майской на украинский.
Ми зустрілись із наміром читати вірші
И блищати наче вимитий посуд.
Взагалі то, все так і починалось,
Можно було навіть сказати, що задум вдався,
Якщо б не любов до спиртного і маріхуани.
Коли блюєш, в останню чергу згадуєш Бродського.
Проте бажання себе виправдати призводить до зіставлення з Буковськи.
Ми були іще одними невизнаними, однак вилежуючись на горячому піску,
Думали про це менше за все.
***
Великий і теплий
Майска Леся
Великий і теплий.
Навіть якщо зима
Стукотітиме великими ногами.
Обхопи руками мене -
Рідне знетямлене місто.
Залишаю - не назавжди.
Останній квиток -
Я встигла на потяг.
Позаду мене сотні метрів,
100 грамів коньяку
І оргазми в під*їздах.
Зірваним криком
Несе.
Залишилась вона -
Для котрої ще щось важу.
Посеред бурштину
Чужого нелюбого світу.
Не сердся на мене -
Ми дорослі дурні діти...
Безглуздий поголос
Сповістить:
Вона померла
Не вір -
Я прилечу
Навіть у шарудінні вітру...
***
Моєму поетові F.
"Те, що оточуючі звали Осінню,
йому вважалось якимось
неймовірним Початком" Fate
Ці рейки простягнуті в завтра
і нас в ньому ніколи не знайдуть
ми збіжимо пізно вночі
під вітер
і дихання тих кто спить
(тих
кому сняться сни
чорно-білі
із вицвілою тканиною)
ми дихати будемо ледве
останній страх що лишився
не сполохати панацею
від
фобій
котрі були зачаті
*
*
*
смерть посеред літа
у нескінченному осінньому початку
Чензана, спасибки 
(хоч і малюнок, однак я вірю - воно справжнє) 
