Є, мов депеша:
„Рідня твоя в Небі”
і брутто
і нетто
захряснуте віко –
отримайте!
кінець весь важкому арешту
моя рідня в Небі!
нарешті!
радію
в обіймах
все Небо – рідня!
стихає ганебна земна ляпотня
рідня твоя в Небі –
вчуваю усюди
рідня моя в Небі! –
вогонь маю в грудях!
співає в мені клич Єдиного дня
першого дня і останнього дня!
і трепет і радість
всі в Небі – рідня!
Бог росту
Бог світла
Бог вчутий – по травах
розквітне!
Від Бога у серці завіяна в днях
Небесна рідня...
2000 р.,
Київ
(З книги "Дві книги з Єдиного")
