Нарешті перегорнута сторінка -
Рік високосний канув в небуття.
Ліхтариками миготить ялинка,
Оновлені дарує почуття
І сподівання - буде все на краще.
І змінить Всесвіт гнів на нас землян,
Не кине в пекло і напризволяще,
А подарує вже останній шанс,
Щоб зупинити нас на крАю прірви,
Не стати спогадом розвіяним, як пил.
Спинити распрі, колотнечі, війни -
Щоб вистачило розуму і сил...
Най буде так!
Хоч іноді не вірю,
Бо світ помалу з розуму зійшов.
Та все ж вікно я сонечку відкрию -
Дай нам надію, віру і любов.