Немало світ цей бачив. Ох, немало!
Він муки бачив й не одну війну.
Та ось «брати вчорашні» – ні, шакали
Взялися світ увесь перевернуть.
Людей вони в катівнях катували...
На їх рахунку – тисячі смертей…
Усіх ці нелюди і били, й гвалтували
За те, що українці… Лиш за те!
Війна – це зло й йому нема прощення…
Нащадки гріх нестимуь крізь віки.
Історія рядки упише щемні,
Бо шлях люського роду нелегкий.
І хоча світ іще недосконалий,
Немало білих п’ятен він хранить,
Та віриться, московія сконає
Після закінчення цієї вже війни!
16.05.2023.
Ганна Верес Демиденко
Дай то, Боже! 
