З верби листочок пожовтілий
Спадав на плесо голубе.
Осінній парк і цілий Київ
Пропах шанеллю від тебе.
Приспів:
Скрив туман за тобою
Через річку мости.
Слід засипала хвоя,
Де проходила ти.
Космос крутить поволі
Свою зоряну вись.
Не забути ніколи
Твоїх синіх зіниць.
Твоя зоря на небокраї
Ледь відбивається в воді...
Парфумів запах нагадає
Що недосказано тоді.
Приспів.
Блискучі очі, темні вії,
Солодкий присмак на губах...
Від незнайомки вітер віє,
Шанеллю берег мій пропах.
Приспів.
Не знаю чар жіночих дії...
Чому в полон беруть мене?..
Чому шанельна ностальгія
До тебе знову поверне?
Приспів.
