Синіла ніч.
Я погасив усі вогні.
Я вирвався в пітьму.
Я з зорями кружляв у бездні.
Я у гіллі заплутався:
Твоє густе волосся, окови дальні...
Твої печальні кроки, блакитний світ...
Ти падала в пітьму - я своє серце підставляв...
Це не бузок був, ти бузку хотіла.
Це був не вітер ночі, ніколи йому не стати вітром ночі.
Не пісня це, мене не змінить пісня.
Це не журба, це дощ.
Paul Celan TRÄNE
Blaut die Nacht.
Ich blies alle Lichter aus.
Ich sprang durch das Dunkel.
Ich schwirrt' mit dem Stern in den Abgrund.
Im Geäst verstrickt' ich mich:
Dein schweres Haar, die ferne Fessel . .
Dein weher Schritt, die blaue Welt. .
Dein dunkler Sturz - ich hielt mein Herz hin . . .
Nicht Flieder war es, du wolltest Flieder.
Nicht Nachtwind war es, nie wird es Nachtwind sein.
Nicht Lieder sind es, Lieder verwandeln mich nicht.
Nicht Sehnsucht ist es, es ist der Regen.
