Життя здавалося як мед солодке
Допоки не скуштував ти гірких сліз
А в пам’яті дитинство не замовкне,
Запах лугів, і той пташиний спів…
Полів безмежні краєвиди,
Де бачив ти як сходила зоря,
Ріка там берег омивала ніжно,
Верба плела своє гілля…
І там де жайворонок співав пісню…
Ти ж також був, ану згадай.
Де молодість твоя притихла,
Де сонце зустрічає неба край…
Там де батьківський дім такий жаданий…
Який ти не відвідував давно…
Тепло долонь не відчував ти мами
Відколи ти залишив те гніздо…
Там де тебе кохали ніжно,
Але ж хотілося чогось тобі
Шукати долі з щастям не суміжні,
І якось опинився ти на дні….
І хоть ти кажеш що щасливий
В тебе в сім’ї усе гаразд,
Але знайди ти в собі сили
Батьківський дім відвідай ти хоть раз
Там де сприймуть тебе таким як є ти
Де не потрібно тобі щось казать,
Без слів тебе там зрозуміють,
З душі нарешті скинеш важку кладь….
