внутрішні дворики
за|хопленого міста
твоїми очима
кінчиками пальців
по тремтячому листю
о`страху
не|від|буття
Oyster
обіймами дерев
казки
загубленого ліса
серед бетонованих
вузлів часу
Су|часности
не корегуйте
пам'ять
мою
і старших
коренів
зуби молочної пам'яті
не відпадають
а сипляться
руйнацією
високих
велетнів
осередку
недо|влади
зовнішнього
не|світу
я не примушую
прошу
не зачиняйте/сь
вікна
двері
в історію
нашого
спільного
Серця
будьте
обіймами
відкритими
венами
культури
історичної
ліпнини
цінності
цілості
українського
всесвіту
..шелесту
припорошених
снів
на підкірці
душі..
істини
°
[8th - oyster>
