Вирішив один хлопАк -
досить бОки терти.
В десантуру не піду -
можна там померти.
На дивані залежавсь -
продавив вже дірку.
В телевізорі почув -
сватають там дівку.
От купив собі кустюм,
взяв авто в оренду.
Пикою не вийшов він -
лиш на свиноферму.
Перед дзеркалом стояв,
дупою крутився.
Поки врешті не дійшло -
з шоу помилився.
Думав дудку він узять,
а краще трембіту.
Як же то в руках тримать,
де б узяти вітру.
Не годиться не моє,
треба щось масивне.
Гупатиму в барабан -
гарне діло вийде.
Оплатив той барабан,
привезли додому.
Гупати в нього почав –
навіть через втому.
Та не довго був концерт –
барабани грали.
Пику трохи натовкли -
сусіди вандали.
Барабан на голові –
довго приміряли.
Модно зверху одягли,
трохи підстучали.
Вирішив тоді хлопак -
буду баяністом.
Заказав собі баян -
став ходити містом.
Замість оплесків й грошей,
він почув образи.
Розірвали той баян,
нелюди й зарази.
А мотив дуже простий,
чим би не займайся.
Спершу краще ти навчись -
щоб баян не стався.
Написано під враженням від: "НАРАДИЛА" гумор НАСИПАНОГО ВІКТОРА
Дякую за відкуги - це мене вірш надихнув один. Почав та за 20-30 хвилин написалось якось саме по собі - так буває, а буває пишешь, а воно ніяк рядки не дягають!
Так, таки так!..
