Воно суне мене визволяти...
Живить генну жагу - вбивати!
Хвацько трощить безжурну хату...
І душі материнську плату.
Воно цупить спіднє, шкарпетки...
Губить величі етикетки.
Палко гатить бабусі по ґанку...
І згасає на попіл щоранку.
Воно кличе себе моїм братом
І плюндрує квадрат за квадратом
Наші долі, дахи, провулки...
І човпе у пекельні притулки.
Воно бреше, що Крим - то Раша
І звичайна набожна Маша -
"Мать массковская", вічно п'яна -
Виглядає рублі ЗА Івана!
Воно скиглить в полоні справно!
Нагромаджує вигадки плавно,
Що катують їх ГАСЛА співочі!
І кочують в лісах поторочі...
Воно мовити ротом НЕ вміє!
І в лайдачій душі майоріє
Мрія злапати сіль чорноброву.
І розносять вітриська полову...
Воно марить по площах СЛАВИ
Переможним повзти парАДОМ...
Тож смачну паляницю до КАВИ
НадішлЕмо до бункера ГРАДом!
