Де та, яку в житті шукав-
свій неповторний ідеал?
Десь там де ночі зорепади -
де вітер пелюстки зрива.
Десь там де гомінка трембіта-
душевні сили підійма.
Десь там де кроками легкими -
по небу йде до нас любов.
Десь там де хочеться творити
і просинатись знову й знов.
Від того, що комусь потрібен-
хтось вранці посмішку надасть.
Від голосу, що ніби пісня-
п’янкий, безмежний, як напасть.
Від сонця променів у вікна
і аромату нічних снів.
Від дотику руки до тіла
і жартів про миттєвість днів.
Від того, що душа так хоче -
у темні і похмурі дні.
Від того, що пече нам серце
та спопеляє у вогні.
Від будь-чого, що творить диво,
єднаючи в житті людей .
Хіба це все не наближає -
зустріти ніч серед страстей (нас до кохання і страстей)...
1998-2007
