У двох світів Інь та Янь,
Одночасно - два неподільні божества,
Рухлива примарна грань,
Великої межі Інь та Янь.
В цих Інь та Янь є рівновага,
Гармонія світів присутня.
Прагнення брати і віддавати,
І доповнюючи - продовжувати,
Вдих - видих, літо та зима,
Інь та Янь - дилема серця
Та розуму,
Інь та Янь, земля і небозвід,
Вогонь - вода і вихід - вхід,
Знак нескінченності - любов,
Як тіло і душа, як тіло та кров!
Місяць та сонце, так й ні,
Як чорний колір та білий колір,
Інь та Янь - полярність буття,
Як зовнішній світ і світ у собі,
Інь та Янь чоловічий, жіночий
Початок це і кінець,
Де тільки вас
у природі не зустрічала
І в зміні дня і в зміні ночі
Інь та Янь однієї субстанції
Дві рівні половинки
Душа до душі,
Як у кристалі грані грань.
Ми були цілими спочатку,
І зараз загальний хаос
Перейшли, як міст над безоднею!
Долі завгодно було знову злити
Разом нас
Використання літератури:
1. Акунін Б. П’єса Інь і Янь: п’єса/Борис Акунін, 2010
2. Костюк Ю. казка Відродження фенікса: казка/Юлія Костюк, 2013
