(присвячується мамі Сидоренко В. П.)
Сорочку мама вишивала
Так, ніби, долю малювала.
«Щоб світлою була дорога!»
Благала матінка у Бога.
Щоб щасливою була донечка –
Вишила ясне сонечко.
Щоб вродливою була дитина –
Вишита червона калина.
Мальви вишила й діброву,
Щоб не цуралась рідну мову.
Вишила маленьке пташеня,
Щоб пам’ятала пісню солов’я.
Щоночі мати вишивала.
Любов у вишивку вкладала.
Дитині лиш хорошого бажала,
Того, чого й сама немала.
«Біди ніякої не треба, –
Просила мамочка у неба, –
Господи, дитиночку оберігай,
Здоров’я й сили додавай.»
19.05.2022 р. Ketrin S