Мені відомі чуття, коли місто кохане, місто улюблене
переливається через край зеленою ніжністю.
Входить в серце впевнено і вільно,
відкриваючи в уяві всі сфери, всі надможливості...
Мені відомі чуття, коли серце зависає над містом,
знаючи, що сьогодні тебе в нім не буде...
Але є шляхи інші.
Шляхи невидимі, приховані від очей розуму.
Шляхи, якими прокладено не залізничні колії,
а невагомі срібні нитки-павутини...
Вони не залежать від часу, місця подій та ходу історії.
Імпульси життя і любові, кожна молекула пам'яті,-
постійними спалахами прокочуються шляхами улюбленими...
.............
І серце більше не самотнє, не порожнє...
Зелена ніжність коханого міста переливається за наші межі!
29.05.22р.
