Україна відспівує знову і знов,
Знов зі сходу орда напирає.
Відбирає хлоп’яток відьомський улов.
Все найкращих чомусь забирає.
Залили мою Вкрайну по вінця в крові,
Ледь встигаєм щодня хоронити.
Та віддячать собакам брати їх живі,
Вкрайну мусим за них боронити.
Несуть горе і біль знов улуси Москов,
Тищу років пітьма пожирає.
Це за те, що несемо по світу любов
Нас диявол хозарський карає.
Будьте прокляті урки живі.
На поминках у вас погуляєм.
Ви потонете сволочі в власній крові,
Ми вам суча орда обіцяєм.
За героїв заплаче Україна моя,
Мріям мокши невповні здійснитись.
Щоб почути в дібровах, гаях солов’я,
Будем Божам своїм ми молитись.
Час карбує героїв нових і нових,
Спротив мусим братове чинити.
Майбуття ради славного й воїв живих,
Хату мусим від молі звільнити.
Памяті Андрійка Атаманчука.
Спи спокійно синок.
Дід Миколай Годунок.
