Пливи вперед безперестанку
Рікою власного життя
До сповненого майбуття
Подій чудових до останку.
Нехай ніколи невідоме
Тебе ніколи не страшить,
А лиш завзято бадьорить
Знайти у ньому щось вагоме,
Знайти ту суть беззаперечну,
Яка освітлює твій шлях,
Що у незвіданих далях
На з’яву жде твою доречну.
Пливи лише за течією,
На досвід спершись власний, свій,
Та в жоднім разі не посмій
Зловжити гордістю своєю,
Бо успіхи ті безумовні,
Що в поті ти здобув чола,
Дадуть більш користі, тепла,
Якщо спрямовані назовні,
На те суспільство, у якому
Вродився, виріс і живеш,
З яким вантаж життя несеш,
Тобі підсильний, більш нікому.
Коли його ти все ж здолаєш
І світу істини збагнеш,
Своє призначення знайдеш,
Життя чарівність упізнаєш,
Чарівність ту, що ніжно лине
З душі та серця глибини,
Що всі твої прекрасні сни
Реальність солодко поглине.
Євген Ковальчук, 10. 01. 2016
