Я майже така, як ти, нічим не гірша,
а можливо й у чомусь краща, де є знання.
Бач, кожен в собі ладнає окрему нішу,
єдину з-поміж подібних до їх звання.
Ти мабуть у чомусь більший, коли про віру,
хоч часом в мені молитви ростуть зерном
та поруч тебе відчую таку довіру,
що слово моє міцніє легким теплом.
Ти, знаю, на кілька кроків за мене ближче
до слави, пошани, честі яскравих слів,
і я б не здолала й крихти твоїх мостів,
лиш тому, що тут потрібна, на ступінь нижче.
Я майже така, як ти - незначна людина,
із-поміж мільярдів інших подібних тіл.
Для когось чужа, як ніч, а комусь єдина,
хтось лишив мене, а хтось віднайти хотів.
І в цьому потоці руху, кого б послухать?!
Крізь час, а чи то розруху знайти ім'я
людини, що над усім має силу духу*...
Та правда, тут ще таких не стрічала я...
Над усім має силу духу* - мати вміння у всьому (ідеальна)
Майстерно написаний вірш. Всі ми шукаємо своє місце і супутника в цьому житті комусь вдається зразу, дехто блудить життєвими стежками, але так хочеться, щоб всі були щасливі!
