Крізь шпарку незашторених фіранок Вечірні зазирають ліхтарі… Голівки фіолетових тюльпанів Похнюпились в букеті на столі… У су́тінкову шаль вдягнулось місто… Шовко́ва тиша бродить за вікном… Якась пташина обізвалась свистом, Черкнувши струни спомину крилом… Душа клякла на сповідь ночі знову… Химери дум сполоханих снують… Забарабанив дощик колискову… Стікають ноти краплями по склу… Прийдешній день освя́титься світанком! Очиститься прозорістю дощів… А сонце - повідслонює фіранки Й розвіє сірі сутінки з душі…
ID: 921448 ТИП: ПоезіяСТИЛЬОВІ ЖАНРИ: ЛіричнийВИД ТВОРУ: ВіршТЕМАТИКА: Філософська лірика дата надходження: 05.08.2021 22:17:23 © дата внесення змiн: 05.08.2021 22:17:23 автор: sandra martini
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie