МОЙ ПЕРЕВОД С http://fabulae.ru/prose_b.php?id=63303
Квіточка підійшла до будинку Мотрони і стала стукати у двері.
Але двері ніхто не відривав.
Тоді вона стала заглядати у вікна.
Але у будинку було темно і нічого не видно.
Квіточка вирішила використати останній засіб: голосно покликати Мотрону:
- Мотрона, ти вдома?
Відкривай, це я прийшла!
Новину століття принесла.
Ти, що там спишь?
Двері різко відчинилися і на порозі з*явилася сонна Мотрона.
- Ну, прокинулася!
Що знову трапилось?..
Чуєш, Квіточка, ми як переїхали сюди, то жодного дня не проходить без новин.
На це Квіточка здивовано запитала:
- А, ти що хочеш назад повернутися?
Мотрона злякано відповіла:
- Та ти що!
Це я думаю уголос. Чого розбудила, кажи?
Квіточка хитро посміхаючись, притулилася до одвірка.
- Мотрона, присядь!
Ну!..
Чого дивишься?
Сядь, а то я хвилююся, що ти цю новину не подужаєшь.
Мотрона злякано схопилася за груди у області серця і з острахом запитала:
- Квіточка, що так погано?
З ким?
Кажи швидше.
Квіточка засміялася.
- Мотрона, да ну тебе!
Ця новина занадто радісна і я не знаю, як ти її сприймешь.
- Кажи тоді швидше, не томи.
Квіточка всілася біля столу і стала їсти варення з банки, що стояла, забута Мотрею після чаювання.
Облизуючи ложку з варенням, вона почала розповідь:
- Я зараз на стежці біля твоєї хвіртки зустріла Карину Звереву.
Вона бігла до Олени Степаненко, щоб передати повідомлення від Ваганича...
Ну, чого хихикаєш?
Ні, не про кохання.
То Ваганичу подзвонив Сашко Цикало і казав, що до нас інкогніто їдуть " Маски- шоу".
Я, як про це почула, одразу зателефонувала Оленці, так що Карина зараз біжить назад до Ваганича.
Там Оленка вже свій будуар з нашими красунями наряджає.
Що, застигла?
Я знаю, що ти їх таємна фанатка, особливо до Барского.
Я пам*ятаю, як ти мліла, дивлячись на нього у Кремлі, та у Юрмалі теж.
Мотрона ледве чутно прошепотіла:
- І навіщо ці красені до нас їдуть інкогніто?
Від кого ховаються?
А, Цикало теж приїде?
Сам або Урганта у компанію з собою прихопить?
Вони, як сіамські коти: друг без дружки не ходять.
Квіточка знизала плечима і проказала:
- Ну, ти, Матрона, усе відразу хочешь.
Хай ці красені спочатку приїдуть, а потім і решта підтягнеться.
Вони у нас свій театр відкрити хочуть.
Ваганич повинен з Листоношою влаштувати гідну їм зустріч.
Я з ним про це по телефону гомоніла.
Казав, щоб ми з тобою до нього прийшли обговорити план наших подальших дій.
Мотрона сердито запитала у Квіточки:
- А, ти де телефон взяла? У тебе нема свого.
Квіточка стала реготати:
- А я з твого!
Ти його учора у мене забула.
Так я його тобі і принесла.
- Ах, ти, зараза!
Не забувала я його у тебе.
Це ти вчора дзвонила Пугачовій.
Казала, що швиденько їй щось скажешь.
Це добре, що у мене безлеміт, а то б я тобі влаштувала банний день.
Кажи про що з нею теревеніла?
Либонь про кохання її нове?
- Матрі, не кричи, а то сусіди почують.
Ти, що забула хто з нами поруч мешкає?
Данилець і Моісеенко.
Вони кращі друзі одессітам.
Як прознають, то перші їх перехоплять.
І що тоді нам з тобою дістанеться?
А Пугачова обіцяла нам привезти нашу мрію.
Мотрона від почутого просто сіла повз стільця і впала на підлогу, але вона цього не помітила.
- Це яку? Я їй про те не казала.
- Я теж: прошепотіла Квіточка: от мені цікаво, хто про це дізнався і доповів?
Дізнаюся, прібью.
Ну, чого на підлозі сидишь?
Вбиратися будешь?
Вони мабудь вже приїхали і у Олени нас зі своїми подарунками чекають.
Вставай і пішли... такі чоловіки приїхали... просто мрія!
19.04.2016
продовження у http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921377
ID:
921326
ТИП: Проза
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Гумористичний
ВИД ТВОРУ: Мініатюра
ТЕМАТИКА: Вірші поза рубриками
дата надходження: 04.08.2021 08:33:25
© дата внесення змiн: 05.08.2021 01:20:20
автор: Pismonosiza
Вкажіть причину вашої скарги
|
