Привіт, Робінзоне! Світ обертається з минулого четверга.
я хотів тобі повідомити про перезапуск,
але не знайшов твого профілю в Instagram.
Та й зрештою, навіщо тобі інста,
коли ловиш рибу в Індійському океані.
Усі, хто тебе пам'ятає, вважають тебе мерцем.
Ти не заходиш у твіттер, а, отже, тебе не існує.
У фільмі про тебе нема еротичних сцен,
Книга, як завжди краща, але заскладний сюжет
Відлякує читачів, як ретроградний Меркурій.
Я знаю: ти невимовно самотній, і не тому що один.
Ми схожі у своєму чеканні на п'ятницю.
Туристи пливуть у твій бік на мажорному кораблі,
Але розвертаються, загрузнувши на мілині.
Вони обирають обходити гору, аби не паритись.
Кладу у цю пляшку траву та останній айфон –
Важливі стовпи гуманізму та віри у завтра.
Свобода - можливість замовити убер або уклон,
Все інше - це наслідок місця народження та хромосом.
Коли прочитаєш - відправ на переробку тару.
P.S. У сучасному контексті "залишити після себе слід" набуває множинних значень.
