Моє кохання заборона!
Це покарання Метатрона
Прошу серце моє не муч
Бо використаю Соломона ключ
А там печатей безліч магічних
І повно заклинань одвічних
Десь там і янголи і джини
І духи і багато чортовщини..
Є світло і є тьма але кохання
Єдине моє істинне бажання
Пробач за те що покохав
Хоча про таку муку не прохав
Є безліч тих світів тих паралельних
І є безліч поетів геніальних
Є містиків у Україні ціла тьма
Але без тебе лиш мене нема
Елементалі що живуть стихіях
Та тільки ти у моїх мріях
Так спілкувався я з раввинами
Ділився їм моїми провинами
Я спілкувався з відьмаками
Ділився їм своїми думками
Спілкувався з мольфарами
Щоб боротись з любовними чарами
Ціла епоха відкриттів винаходів і комет
Ну хто придумав інтернет?
Носив дари я предкам що в курганах
І духам водним богам-океанам
Казали мені у містику не лізь...
Та що робити , бо є духи скрізь
Казали забувай оте кохання
Бо буде тобі лиш зітхання
Ну що сказати в тебе є корона
А я тримаю у руках пентаклі Соломона
І вірші вже не є такі банальні
Бо хтось сказав , що геніальні!
Перстень з пентаграмою
І янголи на нім монограмою
Та все одно не будеш зі мною
Пентаклі , рядки із Біблії на івриті!
Люблю тебе кожної миті
Нехай пройде кохання печальне
Для чужого ти одягла плаття вінчальне
Тому будь щаслива !!! вірші ці не читай
Не поринай у мій любовний відчай...
