Де ти ходиш, красуне - царівно?
Всі чекають твого вороття,
Вітер бродить по парку наївно
І благає у днів забуття.
Твої очі - то диво з блакиті,
Зачаровують поглядом час,
В білі шати простори укриті,
Коли ти завітаєш до нас.
Зараз ти сумовито- журлива,
Не вдягаєш ошатне вбрання,
А краса твоя ніжно - зваблива,
Лиш як спогад сплива навмання.
Повертайся пейзажем казковим,
Обігрій сірий смуток теплом,
Мов дарунком сріблясто чудовим,
Зачаруй білосніжним крилом.
