Ми зустрілися в синім вечорі,
Коли сонце ховало день.
Покохались. Обоє хрещені.
Чом же доля нас не знайде?
Вперше я тоді закохалася…
Ти ж взаємністю відповів.
Не судилося нам побратися –
Іншу ти під вінець повів.
Не водою – сльозою вмилася,
Ледь не вирвалася душа.
Я й молилася… Притомилася…
Мала в полечко поспішать.
Стала там… польовою мавкою,
Й аби щастя вінок сплести,
Я купалася в росах ранками,
Бог, гадаю, мене простить.
Між волошками й незабудками
Тільки Він мене і стеріг,
З перепілки зливалась звуками,
Щоб прилинуть на твій поріг.
І сокирками невеличкими
Милувалась під шум вітрів,
Посміхались до мене личками
І хмариночкам, що вгорі.
У віночок вплела колоссячко,
Щоб родили усім жита,
Розпустила й густе волоссячко.
Хоч і мавка я, все ж… свята!
13.01.2021.
Ганна Верес (Демиденко).
Зачарували баладою, образом Мавки польової. Пречудово, Ганно! 
