Крокуючи вперед нестримним кроком;
Ти, іноді, на хвильку, зупинись,
Щоби побачити уважним оком,
Хто із тобою й вірить як колись...
Говорячи слова, палку промову,
Ти, іноді, на хвильку, голос стиш,
Щоби почути за спиною знову,
Що слухають тебе, і ти не спиш..
Кохаючи безтями, душу вклавши,
Ти, іноді, на хвильку, відступись,
Щоби відчуть любов і, смисл пізнавши,
До себе і до неї повернись...
