Сьогодні бал в розкішному "менорі"*,
Та, кутаючись в дороге манто,
Я все таки залишуся надворі.
Пробач, коханий, ти мені - ніхто.
Сьогодні бал в розкішному "менорі",
Манери гарні змушують зайти.
Старий сюжет "Красуня і потвора",
Але потвора, любий, тільки ти.
У вальсі закружляли тихо пари,
А ти чомусь стоїш на самоті,
У темному костюмі, мов примара.
Невже аристократи не святі?
Я відмовляю впертим кавалерам,
Що йдуть до мене, падаючи з ніг.
Ще пам'ятають стомлені портьєри,
Як ти мені відмовити не зміг.
Колись був бал в розкішному "менорі",
А я тоді ще дівчина проста,
Вдивлялась в очі сірі та суворі
Із посмішкою на тонких вустах.
Тобі мене злякати не вдалося.
Хоч ти мене одразу застеріг,
Щоб в танці не торкалася волосся,
А за вікном посилювався сніг.
Тремтіла в тьмянім світлі позолота,
Ти говорив: там буря, не ходи -
І враз відпала вся мені охота
Виходити в зимові холоди.
А зараз сніг кружляє в світлім залі,
В німій зажурі пил старих портьєр –
Очікуй бурю сам свою тепер,
А я тікаю звідси якнайдалі...
* Менор (від англ. Manor - садиба) - старовинний маєток, особняк.
