Усамітнення це не самотність
А лазарет для стомлених душ;
Це не очі, які переповнює гордість
І сльози образ, розтираючи туш.
Це вибір любити, не вимагаючи,
Наповнити серце п'янким відчуттям,
Вдихнути весь всесвіт прекрасного
І відчути життя, де ти не сам:
Там спокій, як сонця світанок,
Як ніжне тепло, не займане вітром.
Там повно бажань, що дарує ранок.
Любов там твоя, наповнена світлом.
Там повно тебе, де не губишся в комусь
Де просто даруєш, а хочеш - мовчиш.
Там гояться рани на серці чийомусь,
Там добре все видно, мов зверху стоїш.
І бачиш навколо, і чітко все чути
Хто близько, хто поряд, і хто у тобі.
Зануришся в серця глибини -
І зрозумієш варто вертатись, чи ні.
Коли наодинці ти повний життя
Самому ніколи нудно не буде.
Доля веде у твоє майбуття,
А людей обираєш сам собі всюди.
