Усе в житті змінитись раптом може:
Ідеї, гасла, релігійний сплін,
Хоч зараз розуміє це не кожен –
Нова епоха вимагає змін!
Усе відносно! Все в житті – як морок!
І глупу ніч замінить світлий день!
Все зміниться колись, але не скоро,
Ще поки кожен з нас – жива мішень.
От уяви собі, що ти в Берліні
І за вікном тридцять дев’ятий рік.
А ти не німець! Моісея сином
Тобі судилося прожити цілий вік.
«Майн кампф» лунає всюди: «Хайль, Великий!»
А ти ховаєш зірки шестикут.
Загинуть зможеш ти під оплески і крики
І діти в таборі навіки пропадуть.
Везли рабів у трюмах корабельних.
А де ж іще знаходитись рабам?
У муках помираючи пекельних,
Вони молились сонячним богам.
Ділився світ на «білих» і на «чорних».
Не вірили злі янкі в той момент:
Колись на їхні білодомні трони
Зійде Обама – «чорний» президент.
Чекали в Римі Папу на престолі
І димом сповіщали, що тепер
Ним стане найпочесніший католик –
Нащадок з римських праведних земель.
А потім раптом родом з України
Пантифіком стає Іван-Павло,
А ще Франциск – примас із Аргентини ,
І Бенедикт – баварський богослов.
З історії безцінні ті уроки,
Які зробили в часі поворот,
Змінили напрям, і ходу, і кроки
І об’єднали скривджений народ!
Змішаються в віках народи, й мови,
І колір шкіри – в сонячний мулат.
Зітруться всі кордони і засови.
А може, знов прийде матріархат?
А інтерлінгва – мова всіх народів –
Лунатиме із пристроїв зв’язку.
Не буде на кілти і тоги моди,
І шаровари згинуть у піску.
Чи буде мир колись? Війну колись забудем?
Боротись будем, доки стане сил?
А що ж тоді ділити будуть люди?
А те, що й зараз, - владу, гроші, вплив!