Під ясним світлом місячної ночі,
Коли в колисці спить маленький сон,
Не спали лиш думки дівочі,
Шука даліла, де її самсон.
На покривалі свіжої оттави
Вмостилась розкуйовджена весна.
Їй так хотілось круасана й кави,
І ще ковток червоного вина.
Прикрившись цвітом білим, як фатою,
Цнотливі яблуні чекали на бджолу.
Боялась я насититись тобою,
Дощем стікала по віконнім склу.
Розсипались у лузі незабудки,
Чи, може, хмарки впали у траву.
Любов весняна має краплю смутку,
І душу юності, відверту і живу.
