Я пам'ятаю ту весну,
В ній безтурботність відлетіла,
Птахи верталися додому,
А я із дому полетіла.
Невидима межа життя,
Колись тебе я перетнула...
Тепер вона-моє минуле...
Берези вітер розхитав,
Сережки кидає,гойдає.
Для мене ці сережки-дзвін,
Сьогодні дзвони калатають.
Весні б радіти-нове коло:
І оживає все навколо,
І сонце душу звеселя...
Дивлюсь тепер на все здаля:
З вікна,із літ,з сьогоднішнього дня,
Сканую мінуси і плюси,
Вертаюся в первинне "я",
Як з вирію вертають гуси...
...Крізь нерозпущене гілля
Гойдає вітер майбуття-
Нічого там нема,
Окрім любові...
