- Пора воювати красою, тим паче надворі майже літо. Саме час активно діяти... -
подумав письменник і зібрав своє беззахисне куце військо із чудесних квітів усіх кольорів, різних видів та підвидів з усієї планети.
- Ідіть, мої милі, мої красиві...Ви - господарі цієї Землі ! Не диктатори, не вояки, не солдати, а Ви, і Вас є незчисленна сила-силенна у природі.
Ну ж бо, любі, шикуйтеся : ромашки, тюльпани, кульбаби троянди, волошки, мальви, айстри, о, мої улюблені гладіолуси, та ще багато - багато інших ! Струнко ! Кроком руш шеренгою до кожного дула зброї, щоби вона не змогла більше ніколи стріляти ! Терні, рідні, пробийте колеса усіх воєнних машин, аби ті навіки лишилися на одному місці. Кактуси, досить байдикувати, - оточіть військові склади і боєприпаси. Коріння, друзі, заплутайте смертоносні боєголовки власним міцним джгутом. аби останні вже нарешті замовкли, і не лякали простих громадян...
Така собі окупація квітів, де замість сліз катастрофи-біди - ранкова роса на пелюстках - віях.
Ідіть ,мої красиві, мої милі, Ви - господарі цієї Землі, бо лиш краса врятує цей хиткий агресивний світ.