Авдіівка та Горлівка, Донецьк...
І Крим, відділений бездумно та безжально.
Коли цим війнам прийде вже кінець?
Коли розквітнеш ти, земля многостраждальна ?
Розвалені, знівечені міста,
Домівки знищені, покриті жалем долі.
В зоні відчуження - скрізь сіра пустота.
Хрести солдатські в сиротілім полі.
Вдови в печалі, сльози матерів,
Дитячі очі – ті, що стали недитячі..
Тривога та журба по всій Землі…
Стамбул, Брюссель - заходяться від плачу
Дитячий розум – ще не може зрозуміть
Чому весь світ від крові завмирає?
Кому потрібен хід таких жахіть?
Невже другого виходу немає??!
Земля завмерла, мов у страшнім сні,
І я сьогодні всіх вас закликаю:
- Давайте разом усі скажем: ні – війні!
Ми, діти, хочемо рости в квітучім краї.
Де буде мирною та чистою блакить,
Не буде болю, воєн та тривоги.
Нехай мій вірш молитвою звучить
У кожен розум, в кожне серце та до Бога!