Минули роки, змішались суспільні устрої...Гребемо далі,
Де потрясають світ нищівні війни, злочини, марево згарищ.
Є часу сіль, є духу спіль...На землі зникло вже слово товариш.
Нас сушить лихо, духовні пута і думи журливі недбалі.
Мов ті журавлі розлетілися люди по далеких чужинах.
Не скрізь вони знаходили надійний та небезпечний притулок,
Не всюди їх зустрічали з розпростертими руками без смути.
Цілюща пам*ять жаліє землю, де бідує люба родина.
Довірливе, друковане слово - розрада і світла надія.
Лиш Батьківщина, як ніхто, може влучливо твоє серце погріть,
Де мерхне білизна і знов легко хижацька віддзеркалює хіть.
На ріднім порозі жити в тривозі - це приховати не смію .
На ріднім порозі жити в тривозі-
Це приховати не смію...
Справедливо і доречно
У нас думка одна
Діються такі речі
Не знайти правильні слова! Натхнення Вам і благополуччя!
Натхнення Вам і благополуччя! 
